Хвороба Бехтерева – це хронічне запальне захворювання хребта і суглобів. У чоловіків це захворювання виявляється приблизно в 9 разів частіше, ніж у жінок. Захворювання також відоме як анкілозивний (розмовний варіант – «анкілозуючий») спондилоартрит або анкілозивний спондиліт.
Перший симптом хвороби Бехтерева – це біль у поперековому відділі хребта. Біль зазвичай з’являється вночі, триває близько 2 годин вранці, а до другої половини дня зникає. Інколи хворі змушені прокидатися і «ходити», оскільки при русі біль зменшується. Вгамувати біль можна і за допомогою гарячого душу. Біль супроводжується скутістю, обмеженням рухливості хребта в усіх його відділах: важко рухатися і в сторони, і вперед-назад.
Поступово хвороба поширюється на весь хребет і суглоби. Зазвичай страждають великі суглоби, особливо кульшові, вони набрякають і болять, причому в разі ураження крижів біль відчувається глибоко в сідницях. Часто такий біль помилково приймають за ознаку запалення сідничного нерва або радикуліту.
Через деякий час після початку захворювання природні вигини хребта згладжуються. Поперек стає прямим, однак у грудному відділі формується патологічний кіфоз (сутулість). Постава хворого на анкілозивний спондилоартрит приймає характерну «позу прохача» – спина сутула, голова нахилена донизу, ноги трохи зігнуті. М’язи спини при цьому напружені і болять, дихання ускладнюється.
Іноді захворювання починається не з болю в спині, а з ураження суглобів. Така форма хвороби Бехтерева характерна для юнаків.
У дітей і підлітків захворювання може починатися з болю в дрібних суглобах рук і ніг, невеликого підйому температури, збільшення частоти серцебиття.
Хвороба Бехтерева вражає в основному чоловіків у віці від 15 до 30 років. Причини захворювання до кінця не з’ясовані, проте більшість лікарів схиляється до думки, що це захворювання має аутоімунну природу. Також відомо, що існує спадкова схильність до цього захворювання: було з’ясовано, що у 90-95% хворих на хворобу Бехтерева є антиген HLA-B27.
Поштовхом до розвитку захворювання можуть бути:
- переохолодження;
- травми хребта і тазу;
- інфекційні захворювання;
- захворювання алергічної природи;
- гормональні порушення;
- запальні захворювання шлунково-кишкового тракту;
- запальні захворювання сечостатевої системи.
Існує кілька видів хвороби Бехтерева. При центральній формі уражається тільки хребет. Є два види цієї форми – кіфозний вид (при якому хребет випрямлюється в попереку, але сильно згинається в ділянці грудної клітини), і ригідний вид (при якому згладжуються і поперековий, і грудної вигини хребта, в результаті чого спина стає зовсім прямою і плоскою).
При різомелічній формі уражається не тільки хребет, але й великі суглоби – кульшові і плечові.
При периферичній формі хвороби Бехтерева уражаються хребет і периферичні суглоби –ліктьові, гомілковостопні, колінні.
Прояви скандинавської форми хвороби схожі на початкові симптоми ревматоїдного артриту. При цьому уражаються дрібні суглоби, проте їх деформації та руйнування не відбувається, на відміну від ревматоїдного артриту.
При вісцеральній формі уражаються не тільки хребет і суглоби, але й інші органи – очі, нирки, серце, кровоносні судини.
Діагностика
Часто діагноз «анкілозивний спондилоартрит» ставиться, коли хвороба перейшла в запущену стадію. Це пов’язано з тим, що хвороба ще мало вивчена, початок у неї невиразний, а симптоми схожі на симптоми інших хвороб, наприклад, остеохондрозу.
Один з найбільш надійних способів діагностики цього захворювання – рентгенографія. На знімку тазу зміни видно на досить ранніх стадіях, проте рентгенограми суглобів рук і ніг на ранніх стадіях неінформативні. Зміни в них можна виявити лише за допомоги магнітно-резонансної томографії (МРТ).
Кожен ранок пацієнта має починатися з фізичних вправ тривалістю більше 10 хв. Під час сну запальні процеси активізуються, тому ранкова гімнастика сприяє зняттю скутості і відновленню функціонування опорно-рухової системи. У разі «сидячої» роботи слід проводити зміну позиції щопівгодини. Патологія сприяє порушенню кровообігу в хребті, тому зарядка необхідна для ліквідації набряку (зокрема, і у внутрішніх органах), що розвинувся внаслідок застою кровообігу.
Якщо лікувальна фізкультура викликає дискомфорт і біль, слід зменшити амплітуду рухів та кількість вправ. При цьому захворюванні протипоказано виконувати активний біг і стрибки. Необхідно переглянути принцип дихання – частіше дихати через ніс, а при збільшенні навантаження переходити на дихання через рот. Категорично забороняється виконувати рухи різко і швидко, всі вправи повинні виконуватися плавно і повільно.
Фізіотерапія – це обов’язкова складова комплексної терапії хвороби Бехтерева, але вона не проводиться в стадії загострення. Фізіотерапевтичне лікування має знеболюючу та протизапальну дію.
Підбираючи правильне дозування та враховуючи індивідуальні протипоказання, лікарі та фізіотерапевти мають більші можливості багатофакторного лікувального впливу на патологічний процес.Наприклад, масаж призначається тільки під час ремісії, а масажна техніка не повинна включати жорсткі і силові елементи. Позитивно впливає на перебіг захворювання тракційна терапія: цей метод лікування дозволяє зберегти обсяг рухів в хребті, зменшити больові відчуття.
Крім того, істотні результати можна отримати при застосуванні таких апаратних фізіотерапевтичних процедур:
- ультразвук;
- фонофорез;
- магнітотерапія;
- міостимуляція м’язів хребта і кінцівок;
- СВЧ терапія.
Комплексний підхід у реабілітаційному лікуванні анкілозивного спондилоартриту в поєднанні з медикаментозною базисною терапією дозволяють значно покращити стан таких пацієнтів і зберегти повноцінну якість життя.