Реабілітація при хронічних болях в спині
Близько 80 відсотків населення відчувають біль у попереку в певний момент життя. Крім того, деякі люди схильні до підвищеного ризику через хронічні та гострі травми спини, а також через спосіб життя. Напружена фізична діяльність збільшує навантаження на спину, що може призвести до травмування.
Біль у попереку часто вдається полегшити без зміни звичного способу життя. Іноді хворі не хочуть звертатися за медичною допомогою, аби зберегти роботу, тощо. Деякі люди просто вважають цю проблему не вартою візиту до лікаря — вони сподіваються, що відновляться самі по собі.
Проте, уникнення медичної допомоги може привести до подальших серйозних травм. У деяких випадках без медичної терапії наслідком може бути інвалідизація.
Пацієнтам, які страждають від болю в попереку, часто призначають фізичну терапію протягом чотирьох тижнів в якості початкового консервативного (нехірургічного) лікування, перш ніж розглядати інші, більш агресивні методи, зокрема операції на хребті.
Завданням фізичної терапії є зменшення болю в попереку, покращення функціонального стану та навчання пацієнта самообслуговуванню з метою запобігання майбутніх проблем зі спиною.
Методи фізичної терапії поділяються на:
пасивні
активні
Пасивна фізична терапія включає в себе застосування тепла, пакети з льодом та електричну стимуляцію. Наприклад, грілка може бути застосована, щоб розігріти м’язи перед виконанням вправ і розтяжки, а пакет з льодом може бути використаний пізніше, щоб заспокоїти м’язи і м’які тканини.
Активна фізична терапія фокусується на конкретних вправах і розтяжках. Саме активні вправи є найголовнішим елементом в програмі фізичної терапії для лікування болю в спині.
В активній фізіотерапії основна увага приділяється фізичним вправам як засобу лікування, щоб допомогти позбавитись болю в попереку, запобігти або мінімізувати його майбутні прояви.
Стабільність поперекового відділу хребта багато в чому залежить від опорного тиску черевної порожнини і мускулатури нижньої частини спини. Черевні м’язи забезпечують початкову стабілізуючу підтримку завдяки їхній здатності створювати тиск в черевній порожнині, який прикладається до задньої частини хребта, забезпечуючи тим самим передню опорну колону (від передньої частини хребта). М’язи поперекового відділу спини стабілізують хребет ззаду, забезвечуючи його підтримку.
Простіше кажучи, хребет і диски оточені м’язами, і чим сильніші ці м’язи, тим менше навантаження на диски і суглоби хребта. Пацієнти повинні створити достатній «пояс» м’язів навколо свого хребта.
Значна кількість медичної літератури схвально ставиться до вправ фізичної терапії як методу лікування болю в попереку, а біль розглядається як прояв недостатнього фізичного навантаженя та щоденної активності Активні вправи відіграють важливу роль, допомагаючи зменшити біль та покращити функціональний стан у пацієнтів з болем у попереку. Поточна програма вправ також знижує ймовірність і серйозність майбутніх проявів болю в попереку.