Лікоть тенісиста (епікондиліт)

Епікондиліт ліктьового суглоба (лікоть тенісиста) — це захворювання, що має тривалий перебіг. Воно належить до групи запальних уражень кістково-м’язової системи.
Найчастіше причиною виникнення епікондиліту ліктьового суглоба є тривале перевантаження тканин, що призводить до травми. Як правило, ця хвороба зустрічається у спортсменів (особливо у тенісистів), а також у будівельників, малярів, масажистів, теслярів, штукатурів тощо. Хворіють вони через причину постійного згинання та розгинання ліктя, що призводить до надмірної напруги тканин.
Основним симптомом епікондиліту є біль у ділянці ліктя. Цей біль може переходити на передпліччя, кисть, пальці та посилюватися при невеликих навантаженнях. Найчастіше пацієнт може з великою точністю вказати місце, яке болить, проте це не виключає можливості «відображеного» болю.

На жаль, встановити точно наявність або відсутність у пацієнта «ліктя тенісиста» за допомогою рентгенівського знімка або ж аналізу крові неможливо, тому в першу чергу лікар починає з розпитувань про виникнення хвороби. Крім опитування, може знадобитися обстеження за допомогою магнітно-резонансної томографії (МРТ) та ультра-звукового дослідження УЗД. Це необхідно для виключення інших можливих захворювань.

Для того, щоб уникнути виникнення епікондиліта ліктьового суглоба, спортсменам потрібно розігріватися перед початком тренувань. Саме якісний розігрів є одним з найбільш ефективних факторів у профілактиці даного захворювання серед тенісистів.

У лікування епікондиліту важливу роль відіграють вік хворого, загальний стан його здоров’я, гострота та інтенсивність болю. Метою лікування захворювання є усунення больових відчуттів і зняття запалення за допомогою фізіотерапії (фонофорез зпротизапальними мазями, магнітотерапія, електростимуляція м’язів, масаж, спокій в суглобі). У кінцевому підсумку, уражений лікоть пацієнта повинен відновитися й зміцніти.

Після консервативного лікування пацієнту варто продовжувати зміцнювати своє здоров’я в домашніх умовах. Наприклад, можна виконувати розроблені фізіотерапевтом фізичні вправи, які спрямовані на розтягнення сухожилків ліктьового суглоба та зміцнення м’язів.

За умови дотримання методики лікування та дозованого навантаження, прогноз лікування епікондиліту позитивний в 90% випадків. Лише для 10% пацієнтів єдиним засобом відновлення залишається хірургічне втручання.