Травми, які ми отримуємо, є розплатою за недбале ставлення до власного тіла. Нажаль, навіть власний негативний досвід не всіх утримує від небезпечних ситуацій, в яких «активна» частина людства з незрозумілою наполегливістю опиняється знову і знову. Мова не про тих, що травмуються випадково, «на рівному місці», а про значний відсоток пацієнтів, які раз на рік, без належної фізичної підготовки вирушають в гори на лижі, або раз на місяць вирішують пограти в футбол.
Часто можна побачити хворих, які, ще не відновившись після операції, підбирають собі складні ортези, наколінники для того, аби відчути себе знову спроможним до екстриму. Чомусь жоден з них не ставить собі питання, а що ж буде з травмованим коліном через 3-5 років. Нажаль, мало хто з цих «екстремалів» зрозуміє, що компенсаторні можливості людського тіла не є безмежними, і розплата за власну безвідповідальність обов`язково настане. Після кожної травми (навіть за умови вдало проведеної реконструктивної операції) наші суглоби не стають здоровішими, а це вимагає певного переосмислення звичного способу життя. У першу чергу це стосується подальших рухових навантажень, коригування ваги тіла задля зменшення навантаження на травмований суглоб, а також використання ортезів або наколінників при заняттях спортом, якщо без цього ви себе не мислите.

Травма коліна – що робити?

Спробуймо в популярній формі розповісти, що очікує після травмування колінного суглоба, які є можливі варіанти розвитку ситуації, та якими є реальні терміни відновлення, а також рекомендації та реабілітаційні програми.

Слід розуміти, що з кожним прожитим роком ми не стаємо міцнішими, а стабільний результат у спорті вимагає постійних тренувань.
Отже, після невдалого падіння ви відчуваєте, що з вами не все гаразд. Начебто пройшов час і все, як колись, повинно було б нормалізуватися, але давня панацея від усіх травм у вигляді еластичного бинта та чудодійних гелів чомусь не допомагає…З`явилося відчуття важкості в коліні, біль при певних рухах, важко спускатися по сходах, колінний суглоб блокується, не розгинається до кінця, ви відчуваєте в ньому нестабільність…. Не гайте час! МРТ (магнітно-резонансна томографія) дозволить з`ясувати, що саме в коліні ви пошкодили. Інколи для діагностування достатньо зробити УЗД (ультразвукове дослідження). Рентген-діагностика виявить пошкодження кісток, але буде неінформативною при пошкодженні зв`язок та менісків. Відповідно, для консультації травматолога бажано мати на руках результат МРТ або УЗД. Оскільки вас туди все одно обов`язково відправлять, можна заощадити час, зробивши ці обстеження ще до візиту до лікаря. Якщо під руками є Інтернет, зробити це не важко —особливо в великих містах, де ці дослідження робляться без направлення лікаря.
Отже, нарешті результат обстеженняу вас на руках. Не поспішайте лякатись, оскільки навіть найточніший метод МРТ може дати до 30% похибки при постановці діагнозу. Досвідчений ортопед-травматолог має підтвердити висновок МРТ клінічними тестами. Якщо у вас є сумніви щодо діагнозу, проконсультуйтесь ще у декількох фахівців.

Якщо писати про те, що саме можна пошкодити в колінному суглобі,то не вистачить формату цієї статті. Відповідно, зупинімося на найбільш розповсюджених травмах, на які припадає значний відсоток від їхньої загальної кількості. Здебільшого це пошкодження передньої хрестоподібної зв’язки, менісків та бічних зв`язок колінного суглоба, компресійні переломи виростків великої гомілкової кістки, що супроводжуються травмами хрящової тканини колінного суглоба. Часто трапляється так, що травма має поєднаний характер, тобто до розриву передньої хрестоподібної зв`язки може додатися травма меніска, або травмований меніск супроводжується розривом бічної зв`язки. Варіантів може бути багато.
Отримані травми можна поділити на різні категорії: ті, що треба негайно оперувати (переломи зі зміщенням, компресійні переломи, які порушують конгруентність суглобів, пошкодження менісків, що блокують рух і викликають біль тощо), такі що можуть бути оперовані за певних обставин (пошкодження зв’язок більше ніж на 50% цілісності, певний розрив менісків,звих наколінка тощо) і такі, що не потребують оперативного втручання (неповне пошкодження зв’язок,що називають надривом, пошкодження менісків, що не викликають біль і не перешкоджають вільному руху суглоба тощо).

Кожна травма потребує певної схеми (протоколу) реабілітації, що передбачає руховий режим, обмеження навантаження в опорі на кінцівку, час відновлення. Перед тим, як прийняти рішення щодо часу виконання операції, необхідно зважити на такі фактори:

\

Очікування, або мотивація

Якщо ви молоді і активні, плануєте займатися складно-координаційними видами спорту, варто замислитись над повним відновленням травмованого суглоба.
У старшому віці, при спокійному способі життя, можна уникнути операції, якщо стан суглоба не потребує обов’язкового оперативного втручання.

\

Робота

Робота, що передбачає активний рух, є важливим фактором на користь операції, оскільки існує ризик її втратити через непрацездатність.

\

Вік

Чим старший вік, тим складніше відновитися.

Відновити силу, витривалість, швидкість, рухливість є першочерговим завданням після операції, і через кілька місяців реабілітації це вдається у переважній кількості випадків. Відновлення координації (балансу) є наступною важливою задачею реабілітації і може відбуватися протягом року після операції. Виконання цього завдання потребує великих зусиль з боку пацієнта, спеціального обладнання і відповідного рівня підготовки реабілітолога.
Справа в тому, що проблеми з координацією можуть призвести до наступного падіння і вторинної травматизації суглоба. Після кількох місяців реабілітації пацієнт починає відчувати силу м’язів, стабільність суглоба, впевненість у собі, що дає йому підстави вважати, що він відновився. Проте координація ще декілька місяців буде страждати, особливо після оперативного втручання — це об’єктивний процес, що зумовлений віковими фізіологічними факторами.

 

Приймаючи рішення про операцію на колінному суглобі, пацієнт повинен знати про такі статистичні дані:

Z

1

До 80% травмованих, яким було виконано пластику ПСЗ (передньої схрещеної зв’язки), через 14 років мали остеоартроз колінного суглоба.
Наші послуги
Z

2

М’язи нижньої кінцівки, на якій колінний суглоб після операції був знерухомлений лонгетою, через 7-10 днів втрачає до 50% м’язової маси (так звана «одностороння деградація»), на відновлення якої може знадобитися до 1.5 років. У переважної кількості пацієнтів відновлення збалансованої роботи м’язів після односторонньої деградації так і не відбувається.
Наші послуги
Z

3

Прооперований колінний суглоб в подальшому є травмонебезпечним, оскільки координацію м’язів у переважної кількості прооперованих так і не вдається остаточно відновити. Це особливо помітно у тих пацієнтів, які займаються екстремальними та складно-координаційними видами спорту (футбол, баскетбол, гандбол тощо).
Наші послуги
Z

4

Трансплантат після операції втрачає свою міцність, через що заняття спортивною діяльністю дозволяється лише з 6-го місяця після операції. За цей час трансплантат повинен надійно врости в кістки. Міцність трансплантату на розтяг, взятого з власної зв’язки наколінка, становить 1800-2000кг, позаяк міцність природньої зв’язки – 2400кг. Міцність трансплантату, що взятий з підколінних сухожилків, які складені вчетверо, становить 2400кг, тому цьому методу віддається перевага. Через 1 рікпісля операції трансплантат набуває міцності і структури справжньої зв’язки, у ньому проростають судини і організуються рецептори, що перші реагують на зміну тіла в просторі.
Наші послуги
Z

5

З 10-14 дня після операції можлива сидяча робота,з 4-6 тижня —легка робота на ногах, яка не вимагає довгого перебування в вертикальному положенні. Наведені строки є приблизними і будуть залежати від індивідуального фізичного стану пацієнта.
Наші послуги
Z

6

Можлива тугорухомість (артрофіброз) оперованого суглоба —ускладнення, яке викликане утворенням рубців всередині суглоба та інфікуванням. Раннє нарощування м’язів може також викликати тугорухомість суглоба.
Наші послуги
}
Зважте все перед тим, як прийняти рішення щодо операції. Якщо ви вирішили оперуватися — усвідомте, що реабілітація буде тривалою, і результат її буде залежати від поєднання двох факторів: кваліфікації реабілітолога і ваших зусиль.