Що таке кистьова терапія? Чому в країнах Європи і США кистьова терапія – це окрема спеціальність, а у нас взагалі про неї мало хто чув?

В Україні традиційно після операції пацієнт отримує від хірурга загальну рекомендацію «ЛФК» без конкретних завдань для реабілітації. З іншого боку, реабілітацією в нашій країні може займатися широке коло фахівців (лікарі реабілітаційної медицини, фізіотерапевти, ерготерапевти, масажисти тощо), проте мало хто з них насправді розуміється на особливостях травми, біомеханіці верхньої кінцівки та патологічній анатомії.

Вважається, що не менше 50% успіху після операції в травматології і ортопедії залежить від вчасно розпочатої реабілітації, а в кистьовій хірургії цей відсоток навіть вищий. Без належної реабілітації операція не дасть очікуваного результату, тобто часові та матеріальні витрати виявляться марними. Іноді це може навіть закінчитися інвалідізацією пацієнта.

У Європі кистьовий хірург обов’язково співпрацює пліч-о-пліч з кистьовим терапевтом, який відповідає за кінцевий результат відновного лікування.

Щоб стати сертифікованим кистьовим терапевтом, необхідно навчатися додатково кілька років після отримання базової освіти фізичного терапевта або ерготерапевта, мати не менше трьох років досвіду роботи за спеціальністю плюс 4000 годин практики терапії рук (реабілітації верхніх кінцівок). Щоб отримати право на самостійну практику, кистьовий терапевт повинен скласти сертифікаційний іспит, який демонструє знання всіх областей терапії верхньої кінцівки. Кожні п’ять років кистьовий терапевт повинен підтверджувати свою кваліфікацію, відвідуючи курси і семінари, складаючи іспити.

Основна задача кистьового терапевта – відновлення функції кисті, але він також займається реабілітаційним лікуванням усієї верхньої кінцівки .

Наприклад, у Німеччині кистьовий терапевт має обов’язково володіти різними методиками фізіотерапії та мати сертифікат на використання, зокрема, ультразвукової терапії, кріо- та теплолікування, парафінолікування, компресійного лікування, іонофорезу, міостимуляції м’язів, кінезіотерапії, масажу, гідротерапії тощо.

Крім того, кистьові терапевти повинні досконало володіти технікою ортезування верхньої кінцівки та вміти фахово оцінювати необхідність застосування статичних та динамічних ортезів, туторів, шин тощо.

Зокрема, ортези використовуються в гострій фазі реабілітації для прискорення відновлення, а після повернення пацієнта до звичного життя – для захисту ушкодженої кінцівки. Для відновлення функції кінцівки застосовуються динамічні ортези.

Іноді застосування індивідувальних ортезів є одним з найбільш критичних факторів для успішної ребілітації кисті.

Pin It on Pinterest

Share This